Огляд практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

Огляд містить ряд актуальних позицій Касаційного кримінального суду, оприлюднених з 26 по 30 серпня 2019 року. Перш за все в огляді міститься ухвала про передачу кримінального провадження на розгляд об’єднаної палати ККС ВС щодо застосування положень ст. 71 КК у разі, якщо новий злочин вчинено після постановлення попереднього вироку, але до набрання ним законної сили.

Як завжди огляді містить ряд рішень присвячених питанням звільнення від покарання та його відбування. У одному зі своїх рішень Верховний Суд зазначив, що з огляду на те, що ні сторона захисту, ні сторона обвинувачення в кримінальному провадженні не заявляли клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності, колегія суддів уважає, що апеляційний суд не мав процесуального приводу для вирішення цього питання. Відсутність відповідних клопотань сторін кримінального провадження позбавляла апеляційний суд можливості звільнити особу від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.125 КК на підставі ст. 49 КК. У даному випадку апеляційний суд повинен був звільнити особу не від кримінальної відповідальності, а від призначеного покарання за правилами ч. 5 ст. 74 КК.

Також викладено ряд важливих позицій згідно з якими: питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не може бути вирішено суддею апеляційного суду одноособово, оскільки таке рішення не ґрунтується на вимогах закону та суперечить вимогам п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК; наявність клопотання про повторне дослідження того чи іншого доказу не зобов'язує суд апеляційної інстанції досліджувати всю сукупність доказів, оцінених у суді першої інстанції. Разом з тим у ч. 2 ст. 23 КПК зазначено, що не можуть бути визнані доказами відомості, які містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Але у разі, коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засад безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, апеляційний суд не має потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції тощо.