Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову колишнього чоловіка про визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням, оскільки положення ч. 2 ст. 405 ЦК України не поширюються на спірні правовідносини, які врегульовані нормами статей 319, 321 ЦК України. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що спірна квартира є спільним сумісним майном, набутим подружжям за час шлюбу. Отже, відповідач – співвласник вказаної квартири відповідно до норм СК України.
Ті обставини, що відповідач була відсутня в квартирі за місцем своєї реєстрації понад 1 рік, не свідчать про її відмову від права власності на нерухоме майно та не є підставами для припинення права власності на нього.
А сам факт незвернення відповідача до суду із позовом про розподіл майна подружжя не є підставою, з якою закон пов’язує (визначає) припинення права власності на спільну сумісну власність.
Постанова Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 647/1683/15-ц – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72641709.
Суддя спікер Трускавецького міського суду Т.В. Василюк